top of page
fon_7.jpg

Запрошені спікери

fon.jpg
Valer Bulhakau.JPG

Валерій Булгаков

Незалежний дослідник, головний редактор журналу ARCHE. Кандидатська дисертація «Проблема національної свідомості в білоруській філософській культурі ХІХ — початку ХХ ст. (на матеріалах літератури)» (Інститут філософії ім. Григорія Сковороди НАН України, дис. зах. 2005 р., керівник д-р Оксана Забужко).

Сфера наукових інтересів: Історія націоналізму в Східній та Центральній Європі; політична історія незалежної Білорусі; політика історії та політика пам’яті після масових протестів у Білорусі 2020 року.

Rasa Chepaitiene .jpeg

Раса Чепайтиєне

Історик культури, доктор гуманітарних наук, співробітник Інституту історії Литви, професор Вільнюського університету, запрошений професор Європейського гуманітарного університету.

Автор книги «Пострадянський транзит: від розпаду Радянського Союзу до війни в Україні» (литовською мовою), виданої цього року.

Vitaly_Chernetsky.jpg

Віталій Чарнецький

Професор славістики та євразійства Канзаського університету. Доктор філософії (Ph.D.), дослідження у сфері порівняльного літературознавства, Університет Пенсільванії. Колишній президент Американської асоціації україністів. Перший віце-президент Наукового товариства імені Шевченка США. Обраний президент, ASEEES.

Дослідження професора Чернецького зосереджено на сучасних культурах (літературі, кіно, масовій культурі) України, Росії, Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, розглянутих у ширшому порівняльному/міжрегіональному та міждисциплінарному контекстах. Він також досліджував глобалізацію та її культурні аспекти, постмодернізм, модернізм, постколоніальну теорію та письменництво, питання ідентичності та спільноти, діаспорних культур, націоналізму та етнічності, а також ширші питання теорії літератури та культури, культурології, кінознавства, теорії фемінізму, гендерні дослідження та перекладознавство. Чернецький є автором книги «Mapping Postcommunist Cultures: Russia and Ukraine in the Context of Globalization» (MQUP, 2007; україномовна версія 2013; один із лауреатів, книжкова премія Американської асоціації україністів), є редактором або співредактором 5 книг, автором численних статей та рецензій. 

Oksana_Dovgopolova.jpg

Оксана Довгополова

Доктор філософських наук, проф. філософського факультету Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, куратор платформи культури пам’яті Past / Future / Art https://pastfutureart.org/en/

Сфера наукових інтересів: соціальне примирення в контексті колективної пам’яті, підприємництво пам’яті, українська регіональна пам’ять, міфологія міста Одеса, архітектура інклюзивної історичної нарації в Україні, трансформація локальної ідентичності Одеси під час повномасштабної російського вторгнення.

Oksana-Dudko-may2022-lviv-photo-by-Odri-Stakhiv.jpeg

Оксана Дудко

Оксана Дудко — історик Європи 20-го століття з особливою увагою до питань насильства, гендеру та культурної історії України, Східної Європи та Радянського Союзу.

Зараз Аксана є докторантом Університету Торонто. Здобула ступінь кандидата історичних у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Україна. Оксана викладала історію України, Радянського Союзу, генедра та насильства, масових вбивств та геноциду в Університеті Саскачевану, Йоркському університеті, Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському католицькому університеті. Окрім того, понад п’ятнадцять років Оксана курує театральні та виставкові проекти в Європі. Вона є директором-засновником та художнім куратором міжнародних театрально-драматичних фестивалів «Драбина» та «Drama.UA» в Україні. Остання публікація Дудка — «Gate crashing “European” and “Slavic” area studies: can Ukrainian Studies transform the fields?» (Canadian Slavonic Papers 2(65) 2023).

kazharski.jpg

Олексій Кожарський

доктор філософії, дослідник Карлового університету

Сфера наукових інтересів Кажарського стосується Центральної та Східної Європи, Росії. Його цікавить регіоналізм, ідентичність у міжнародних відносинах, критичні підходи до вивчення безпеки та тероризму. Автор двох монографій: “Eurasian Integration and the Russian World. Regionalism as an Identitary Enterprise” (CEUPress, 2019) і “Europe Thirty Years after the Fall of Communism. A Return to the Margin?” (Rowman&Littlefield 2022). 

Його наукові та політичні праці можна знайти за адресою https://cuni.academia.edu/AliakseiKazharski.

Krapfl-photo.jpg

Джеймс Крапфл

Доцент, Університет Макгілла (PhD, Університет Каліфорнії, Берклі)

Джеймс Крапфл – історик культури, який географічно зосереджується на сучасній Центрально-Східній Європі та тематично на антропології революції. Його трансформаційна книга 1989 року про революцію «Революція з людським обличчям» розробила теоретичні підвалини, пов’язані з роздумами про деколонізацію, особливо контраст між федеральними та імперськими принципами соціальної організації не лише на державному рівні, але й на рівні низів та у свідомості. Професор Крапфл є редактором Canadian Slavonic Papers / Revue canadienne des slavistes і одним із нових співредакторів East European Politics & Societies and Cultures. Форум, який він нещодавно редагував для CSP/RCS, Approaches to Decolonization, доступний онлайн до кінця вересня

(https://www.tandfonline.com/journals/rcsp20/collections/approaches-to-decolonization)

Markova Alena00025.jpg

Альона Маркова

Доктор Альона Маркова є доцентом кафедри історичних наук факультету гуманітарних наук Карлового університету (Чеська Республіка).

Її основні наукові інтереси охоплюють новітню історію Східної Європи та постсоціалістичну трансформацію. Доктор Маркова є заступником редактора The Journal of Belarus Studies (BRILL) і головним дослідником численних освітніх і дослідницьких проектів (4EU+ Alliance, GAČR, SVV CU та інші). Альона Маркова – експерт Програмного комітету Horizon Europe (конфігурація «Культура, креативність та інклюзивне суспільство») Департаменту досліджень та інновацій Європейської Комісії. Вона регулярно пише в чеських та міжнародних ЗМІ. Остання її публікація — «Шлях до радянської нації. Політика білорусизації» (Paderborn: Brill Schöningh, 2021) та «Історія Білорусі» (у співавторстві) (Prague: NLN, 2021).

Andrei_Vazyanau.jpeg

Андрій Возьянов

Викладач Європейського гуманітарного університету (Вільнюс, Литва)
дослідник Мінської урбаністичної платформи (Білорусь/Литва). 

PhD з соціальної антропології Регенсбурзького університету (2021, назва проекту  „Infrastructures in Trouble: Public Transit, Crisis, and Citizens at the Peripheries of Europe“). Його польовий досвід включає міську етнографію міста в Донецькій області України (Маріуполь, Костянтинівка, Дружківка, Горлавка), 2011-2013 рр.; Румунії (Галац, Браїла, Констанца), 2015- 2016; Білорусі (Мінськ), 2017-2021. У 2022 та 2023 возив гуманітарні посилки медикам робітників Львова і Київ. Нині вивчає різні аспекти повсякденності під час масових репресій, фокусуючися на випадку Білорусі.

bottom of page